За кілька місяців стартує зовнішнє незалежне оцінювання – 2015. Одним із важливих цьогорічних нововведень в оцінюванні є запровадження європейської практики визначення його результатів, що передбачає встановлення так званого порогового бала «здав/не здав». Насамперед про те, чому виникла необхідність відмовитися від тієї системи, що існувала дотепер.

Як відомо, починаючи із 2006 року, результати зовнішнього незалежного оцінювання визначали з використанням еквіпроцентильного перетворення первинних балів за шкалою 100-200 балів. Оскільки всі учасники зовнішнього оцінювання отримували позитивні результати, то для участі в конкурсі для вступу до вищих навчальних закладів допускалися абітурієнти, які отримали не менше 140 балів із профільних дисциплін і не менше 124 балів з інших предметів.

Однак продовжувати подібну практику далі не можна. Тому, дбаючи про забезпечення більш високого рівня об’єктивності та справедливості зовнішнього незалежного оцінювання, УЦОЯО запропонував запровадити, починаючи з 2015 року, нову технологію визначення його результатів. У її основу покладено традиційне для практики оцінювання визначення порога «здав/не здав». Подібна технологія використовується в більшості країн світу, де практикується проведення зовнішніх іспитів, і передбачає чітке розмежування абітурієнтів на тих, хто має мінімально необхідний обсяг знань і на тих, хто його не має. Однак вони не враховують того, яка кількість тих, хто проходив зовнішнє оцінювання, його не склали. А це може бути достатньо велика кількість абітурієнтів (від 10 до 40 відсотків). Інші методики орієнтуються на кількісні (у тому числі й рейтингові) показники, за якими складно визначити обсяг знань, умінь і навичок абітурієнта. Тому УЦОЯО має намір запропонувати визначати поріг «здав/не здав» шляхом використання двох методик ― В. Ангоффа та К. Беука. Перша методика заснована на вимогах до обсягу знань, друга ― на врахуванні найбільш допустимої кількості тих, хто не виконав тест. Визначення так званого порогового бала за методикою В. Ангоффа полягатиме у встановленні експертами мінімальної кількості (суми) тестових балів, які за виконання тесту може отримати абітурієнт із мінімальним рівнем знань. Загальна кількість експертів із кожного предмета становитиме не менше 100 осіб. Експертні групи створюватимуться при регіональних центрах оцінювання якості освіти на конкурсних засадах шляхом проведення відкритого конкурсу. До складу експертних груп не будуть входити керівники та працівники Українського і регіональних центрів оцінювання якості освіти.

У день проведення тестування, через три години після його початку, експерти отримають сертифікаційну роботу (тест), із якою працюють учасники зовнішнього незалежного оцінювання, та самостійно визначать імовірність виконання кожного її завдання мінімально підготовленим абітурієнтом. Після опрацювання сертифікаційної роботи експерти вказують також відсоток учасників, які, на їхню думку, повинні подолати поріг «здав/не здав».

У результаті, ми отримуємо інший компромісний пороговий бал, який дає можливість «відсіяти» значно меншу кількість абітурієнтів. Важливо знати, що компромісний пороговий бал може бути визначений більшим або меншим від того, який встановлений за методом В. Ангоффа. Рішення про компромісний пороговий бал також повинні приймати експерти, враховуючи достатньо велику кількість зовнішніх і внутрішніх чинників, зокрема інформацію про політичну, економічну, соціальну ситуацію, стан і перспективи розвитку систем загальної середньої та вищої освіти тощо. Формування персонального складу експертів може взяти на себе або Міністерством освіти і науки України, або фахові громадські організації освітян. Можливі й інші варіанти. Але в жодному разі рішення про компромісний пороговий бал не може прийматися в стінах УЦОЯО.
Такою є позиція Українського центру оцінювання якості освіти. Але маємо зазначити, що вона однозначної підтримки у експертному середовищі ще не має. Одна частина наших колег, вважає, що поріг варто визначати лише користуючись методикою В. Ангоффа, а інша ― застосовуючи методику К. Беука. Тож очевидно, що у цій дискусії буде дуже важливою думка широкої освітянської громадськості…